Стручкова квасоля з часником

Інгредієнти :

-  Стручкова квасоля – 400 г.;

-  Багет – 2 шматки;

-  Часник – 4 зубчика;

-  Рослинна олія – 5 ст. ложок;

-  Мелена копчена паприка – 1 ½ ч. ложки;

-  Кмин – ½ ч. ложки;

-  Оцет білий винний – 1 ст. ложка;

-  Сіль – ½ ст. ложки + ½ ч. ложки;

-  Мелений перець – ½ ч. ложки.

 Приготування:

Наповнюємо каструлю водою, додаємо ½ ст. ложки солі, коли вода закипить додаємо зелену квасолю. Готуємо після закипання 1 хвилину. Перекладаємо стручкову квасолю у миску з холодною водою. З каструлі, в якій варилася квасоля, візьмемо 150 мл. води. Після обсушуємо квасолю за допомогою рушника.

В розігріту сковороду додаємо 3 ст. ложки рослинної олії, обсмажуємо 2 шматки багета та 4 зубчика часника до золотавого кольору з усіх боків.

В чашу блендера додаємо шматки багету, смажені зубчика часнику, ½ ч. ложки кмину, 1 ½ ч. ложки копченої паприки, 1 ст. ложку винного оцту та 150 мл води, в якій бланшувалася квасоля. Перебиваємо до однорідного стану.

На сковороду додаємо ще 2 ст. ложки олії та розігріваємо. Додаємо зелену квасолю та готуємо постійно помішуючи на середньому вогні 2 хвилини. Додаємо соус, приправляємо ½ ч. ложки солі та меленого перцю. Перемішуємо. Тушкуємо ще 3 хвилини.  

При подачі додаємо подрібнену петрушку або кінзу.

Смачного!

Андалусійська зелена квасоля з часником (в іспанській традиції відома як Judías verdes antequeranas або Judías verdes соn ajo y jamón) — це вишукана і водночас неймовірно проста страва, яка переносить нас на сонячний південь Іспанії, в Андалусію.

Історія виникнення: Філософія Андалусії

Андалусія — це регіон, де кулінарні традиції формувалися під потужним впливом арабської (мавританської) культури, яка панувала тут понад 700 років. Саме маври принесли на південь Іспанії передові системи зрошення, що дозволило вирощувати неймовірну кількість соковитих зелених овочів.

Селянське походження

Ця страва народилася як швидкий, дешевий та поживний обід для робітників, які працювали на оливкових плантаціях та виноградниках. Головний принцип андалусійської кухні — «інгредієнти з городу та комори». Коли влітку дозрівала стручкова квасоля, її збирали та готували з тим, що завжди було під рукою у кожного андалусійця: оливковою олією, часником та зачерствілим хлібом.

Три кити андалусійського рецепта

Справжній смак цієї страви криється в унікальній регіональній техніці приготування, яка відрізняє її від простого обсмажування овочів:

1. Махідо (Majado) — серце страви: Традиційно андалусійські господині не просто кидають часник на пательню. Вони обсмажують кілька зубчиків часнику разом із шматочком черствого хліба в оливковій олії, а потім розтирають їх у ступці разом із кумином (кмином), дрібкою солі та парою крапель винного оцту. Ця паста (махідо) додається до квасолі, створюючи густий, неймовірно ароматний соус, який огортає кожен стручок.

2. Оливкова олія першого віджиму: Андалусія (особливо провінція Хаен) — світовий лідер із виробництва оливкової олії. Олія тут — не просто жир для смаження, а повноцінний інгредієнт, який дає страві гірчинку та трав'янистий аромат.

3. Хересний оцет (Vinagre de Jerez): Фінальний штрих багатьох андалусійських страв. Кілька крапель цього витриманого оцту наприкінці готування «будять» смак квасолі та балансують гостроту часнику.

Еволюція та сучасні варіації

З бідної селянської їжі ця страва давно перетворилася на популярний тапас (закуску), який подають у барах Севільї, Малаги та Гранади.

Сьогодні до базового рецепта (квасоля + часник + олія) часто додають:

• Хамон Серрано: Дрібно нарізаний іспанський в'ялений окіст, який обсмажують разом із часником для надання страві ситності та копченого присмаку.

• Копчену паприку (Pimentón de la Vera): Вона дає страві глибокий рубіновий колір та димний аромат (щось подібне ви використовуєте у своїх мексиканських рецептах).