Інгредієнти :
- Вчорашній відварений рис – 200 г.;
- Грудинка свиняча – 150 г.;
- Зелена цибуля – 3 пір’їни;
- Цибуля – 1 шт.;
- Гострий перець;
- Часник - 3 зубчика;
- Паста самджан – 1 ст. ложка;
- Соєвий соус – 2 ст. ложка;
- Кунжутна олія – 1 ст. ложка.
Приготування:
Нарізаємо цибулю невеликим кубиком, зелену цибулю смужками по 1-2 см. Часник подрібнюємо. Перець нарізаємо кружками. М'ясо – тонкими смужками для швидкого просмаження.
На сковороді, бажано WOK, обсмажуємо цибулю та м'ясо до золотавого кольору. Додаємо гострий перець, подрібнений часник та вливаємо 2 ст. ложки соєвого соусу. Смажимо близько хвилини. Додаємо рис, за потрібності розчавлюємо грудочки, добре перемішуємо, смажимо хвилину. Додаємо 1 ст. ложку пасти самджан та перемішуємо, поки паста не розподілиться рівномірно по всьому рису. Смажимо декілька хвилин постійно переміщуючи, додаємо зелену цибулю та 1 ст. ложку кунжутної олії, перемішуємо та смажимо хвилину.
При подачі використовуємо смажене кунжутне насіння.
Смачного!
Страва Самджан Поккимпаб (Ssamjang Bokkeumbap / 쌈장 볶음밥) — це дивовижне поєднання двох фундаментальних стовпів корейської кулінарії: культу корейського барбекю (K-BBQ) та філософії швидкого смаженого рису (Поккимпаб).
Це відносно молода страва з погляду кулінарної історії, але вона має за собою залізну традицію, яка народилася безпосередньо за столами корейських ресторанів.
Щоб зрозуміти історію цього рису, треба спочатку розібратися, що таке паста Самджан.
Слово «Ссам» (Ssam) перекладається як «загортати / закручувати» (мається на увазі традиція загортати шматочок смаженого м'яса в лист свіжого салату або перілли), а «Джан» (Jang) — це паста. Тобто Самджан — це буквально «соус для закручування».
Цей соус народився як результат геніального союзу двох головних ферментованих паст Кореї:
Денджан (соєва паста, яка дає глибокий солоний смак та умамі).
Кочхуджан (паста з гострого перцю, яка дає солодкість і колір).
Кухарі з'єднали їх, додали щедру порцію часнику, кунжутної олії, цибулі та трохи меду або рисового сиропу. Цей соус був створений виключно для того, щоб макати в нього гаряче, щойно підсмажене на грилі жирне м'ясо (найчастіше свинячу грудинку Самгьопсал).
Самджан Поккимпаб як самостійна страва з'явився не в домашніх умовах, а безпосередньо в корейських барбекю-ресторанах у другій половині XX століття, коли в Кореї почався справжній бум на заклади з вбудованими в столи круглими грилями.
Коли корейська компанія закінчує смажити м'ясо, на плиті або чавунній пательні залишається найсмачніше — витоплений м'ясний жир, припечені шматочки часнику та залишки соусу Самджан. Залишати це багатство на пательні за корейськими мірками — справжній гріх.
Тому виникла традиція: наприкінці трапези офіціант або самі гості просять принести миску холодного білого рису, кидають його прямо на гарячу поверхню гриля, додають ще одну ложку свіжого соусу Самджан для насиченості, жменю дрібно нарізаного кімчі, зелену цибулю та кришені водорості норі (кім). Усе це активно перемішується лопатками, вбираючи в себе всі соки від посмаженого м'яса.
Це кулінарне явище в Кореї називають «Хусік» (K-Dessert / Корейський десерт) — хоча рис гострий і солоний, для корейців це ідеальне завершення ситної м'ясної вечері. Без цього фінального рису вечір вважається незавершеним.
З часом люди зрозуміли, що цей рис настільки самодостатній, що необов'язково влаштовувати велике барбекю, щоб його скуштувати. Самджан Поккимпаб став класичною «стравою за 10 хвилин» для студентів та зайнятих людей.
Оскільки паста Самджан сама по собі є потужною бомбою умамі (там уже є ферментована соя, часник та перець), для приготування шедеврального рису вдома достатньо просто розігріти пательню, обсмажити шматочок бекону або свинини, додати ложку соусу Самджан і вчорашній рис. Паста миттєво карамелізується, огортає кожну рисинку та створює ефект, ніби цей рис щойно зняли з професійного ресторанного вугільного гриля.