Цукати зі шкірок кавуна

Інгредієнти :

-   Шкірки кавуна – 1 кг.;

-   Цукор – 500 г;

-   Лимонна кислота – 1 ч. л.;

-   Кукурудзяний крохмаль – 2 ч.л.

Приготування:

Видаляємо м’якоть. Обрізаємо зелену зовнішню шкірку. Нарізаємо шкірку невеликими шматками на власний розсуд (я робив 1х1 см). Перекладаємо у ємність, в якій будемо їх з годом варити. Засипаємо  500 г цукру, ретельно перемішуємо, залишаємо на 6 годин за для того, щоб вони пустили сік.

Через 6 годин ставимо ємність з цукатами на вогонь, доводимо до кипіння. Після закипання варимо 15 хвилин. Залишаємо настоюватися на 12 годин.

Через 12 годин додаємо 1 ч. л. лимонної кислоти, доводимо до кипіння, після закипання варимо 15 хвилин. Відставляємо ще на 12 годин. Через 12 годин ще один раз проварюємо 15 хвилин.

Відціджуємо рідину (її в майбутньому можна використовувати замість сиропу в інших стравах).  Даємо стекти рідині з цукатів. Викладаємо цукати на зручну для себе поверхню на, якій і будемо сушити. Виставляємо сушитися на сонечко на 72 години (також можна сушити в духовці або електросушарці).

Після висушування присипаємо крохмалем для зручного зберігання.

Смачного!   

Історія: від королівських палаців до радянського дефіциту

Сама ідея варіння фруктів у цукровому сиропі для їхнього зберігання прийшла до Європи зі Сходу (через хрестоносців та арабську кулінарну культуру). Наші предки століттями робили «сухе варення» (знамените Київське сухе варення — це, по суті, і є цукати).

Але чому саме кавунові шкірки?

1. Садибна розкіш та економія

У XIX столітті в південних регіонах України (Херсонщина, Катеринославщина) кавунів було вдосталь. М'якоть з'їдали свіжою або варили з неї «кавуновий мед» (нардек). Проте викидати товсті, соковиті шкірки кормових або великих сортових кавунів господиням було шкода. Вони помітили, що після тривалого варіння біла частина стає настільки щільною і прозорою, що за текстурою нагадує дорогі імпортні ананасові цукати.

2. Десерт епохи дефіциту

Справжній пік популярності кавунових цукатів припав на середину XX століття. У кулінарних книгах 1950–1960-х років (включаючи класичні радянські видання про домашні заготівлі) цей рецепт був хітом. Конфети та екзотичні фрукти були в дефіциті, а кавуни влітку коштували копійки. Для дітей такі домашні «мармеладки» були найкращими ласощами.