Інгредієнти:
- Перець червоний – 100 г.;
- Помідори – 100 г.;
- Часник - 2 зубчика;
- Цибуля – 100 г.;
- Сіль – ½ ч. л.;
- Курячий бульйон – 1 кубик;
- Рис – 200 г.;
- Соус «Український» - 3 ст. ложки;
- Перець халапеньйо – за смаком;
- Мелений кмин – ½ с. ложки;
- Мелений коріандр – ½ ч. ложки;
- Копчена паприка – 1 ч. ложка;
- Орегано – 1 ч. ложка;
- Соняшникова олія – 3 ст. ложки;
- Вода – 250 мл.
Приготування:
Промиваємо рис.
В блендер нарізаємо помідори, перець, 20 г. цибулі, додаємо часник, 3 ст. ложки соусу «Українського», ½ ч. ложки меленого кмину, ½ ч. ложки меленого коріандру, 1 ч. ложки копченої паприки, 1 ч. ложку орегано, кубик курячого бульйону, розмішаного в 250 мл. води, перебиваємо до однорідної маси.
В розігріту сковороду додаємо 3 ст. ложки соняшникової олії та близько 5 хвилин обсмажуємо рис до гарного золотавого кольору. Додаємо нарізані дрібним кубиком 80 г. цибулі та обсмажуємо на вогні, який трохи менший за середній, 10-15 хвилин до прозорості цибулі (вогонь регулюємо щоб, не підгорів рис). Заливаємо соусом та смажимо 25-30 хвилин, не піднімаючи кришку, до поки не випарується соус.
Смачного!
Мексиканський рис, або "arroz rojo" (червоний рис), є основним гарніром у мексиканській кухні, проте його походження не є повністю іспанським. Він є результатом поєднання кулінарних традицій.
1. Завезення рису:
Рис не є корінною культурою Мексики. Він був завезений до Нового Світу іспанцями у XVI столітті, які, у свою чергу, привезли його з Азії, де рис вирощували тисячі років. Іспанці також завезли до Мексики інших тварин та культури, такі як велика рогата худоба, свині, кози, курчата та пшениця.
Іспанія сама перейняла рис у свою кухню після того, як його завезли маври у X столітті, що призвело до появи таких страв, як паелья.
2. Формування мексиканського рису:
Після того, як рис потрапив до Мексики, він швидко став основним продуктом харчування. Місцеве населення почало інтегрувати рис у свої кулінарні традиції, поєднуючи його з місцевими інгредієнтами.
Саме поєднання рису з індіанськими інгредієнтами, такими як помідори, чилі, часник, цибуля та інші спеції, призвело до створення того, що ми тепер знаємо як мексиканський рис. Цей процес адаптації та ф'южну створив унікальний смаковий профіль.
3. Назва "Іспанський рис":
Назва "іспанський рис" часто використовується в Сполучених Штатах, особливо в контексті кухні Техас-Мекс (Tex-Mex), але вона є дещо оманливою. У самій Іспанії такої страви немає, хоча існують подібні страви з рисом.
Деякі припускають, що назва "іспанський рис" походить від того, що рис був завезений іспанцями. Інша теорія полягає в тому, що оскільки мексиканці розмовляють іспанською мовою і готують цю страву з рисом, мова країни була включена в назву.
У Мексиці цю страву найчастіше називають просто "arroz" (рис) або "arroz rojo" (червоний рис), що відображає її колір, який походить від помідорів.
4. Регіональні варіації:
Мексиканський рис має багато регіональних варіацій:
Центральна Мексика: Часто включає горох, моркву та кукурудзу.
Веракрус: Може містити морепродукти, такі як креветки, краби або навіть кальмари.
Півострів Юкатан: Варіант, відомий як "arroz amarillo" (жовтий рис), відрізняється використанням ачиоте (аннато), що надає рису жовтого кольору.
Оахака: Може включати місцеві трави, такі як епазот, смажені помідори та суміш місцевих чилі, що надає йому димчастого смаку.
Таким чином, мексиканський рис – це не просто гарнір, а символ багатої кулінарної спадщини Мексики, що поєднує іспанські та корінні інгредієнти та продовжує розвиватися, залишаючись вкоріненим у традиціях.