Інгредієнти :
- Борошно – 300 г.;
- Соняшникова олія – 2 ст. ложки;
- Сіль – ½ ч. л.;
- Тепла вода – 100 мл.
Приготування:
Просіюємо борошно, додаємо ½ ч. л. солі, 2 ст. ложки соняшникової олії, перемішуємо. Поступово додаємо воду та вимішуємо тісто приблизно 5 хвилин. Тісто не повинно липнути до рук.
Обгортаємо харчовою плівкою, залишаємо відпочити на 15 хвилин.
На поверхню додаємо трохи муки та розкатуємо тісто в круглу тортилью. Для зручності використовуємо два листи пергаменту: на один кладемо тісто, іншим накриваємо та розкатуємо. Для формування гарного вигляду можна використовувати кільце, тарілку та інші приладдя.
Обсмажуємо тортилью на розігрітій сковороді до моменту появлення бульбашок (30-40 секунд), перевертаємо та готуємо, поки вона не почне братися бульбашками з повітрям з іншого боку (приблизно 15 секунд). Перекладаємо у тару для зберігання та накриваємо ряднинкою.
Смачного!
Спочатку варто зазначити, що оригінальна тортилья походить із доколумбової Мезоамерики (сучасна Мексика та Центральна Америка) і завжди готувалася з кукурудзяного (маїсового) борошна. Кукурудзяна тортилья є давньою основою харчування місцевих цивілізацій (ацтеки, мая) протягом тисяч років.
Пшенична тортилья з'явилася набагато пізніше і є прямим наслідком європейського впливу:
Прибуття Пшениці: Пшениця (як і рис) була завезена до Нового Світу іспанськими колонізаторами у XVI столітті.
Чому Пшениця? Іспанці вважали пшеничний хліб та борошно більш "цивілізованою" та вищою їжею, ніж кукурудза. Вони заохочували вирощування пшениці та її використання.
Регіональне Походження: Пшенична тортилья вперше набула популярності на Півночі Мексики (зокрема, у штатах Сонора та Чіуауа) та на Південному Заході США (Нью-Мексико, Арізона). Це відбулося через кілька причин:
Клімат: У цих регіонах було важче вирощувати кукурудзу для традиційних тортильяс, але легше культивувати пшеницю.
Скотарство: Північ Мексики історично була регіоном скотарства, а пшенична тортилья краще поєднувалася з м'ясом, сиром та іншими інгредієнтами, що використовуються у стравах бурріто та фахітас.
Жир: На відміну від кукурудзяних тортильяс, які традиційно готуються лише з кукурудзяного борошна та води, пшеничні тортильї вимагають додавання жиру (найчастіше свинячого жиру (manteca) або олії), що робить їх більш м'якими, еластичними та смачними.
Пшенична тортилья сьогодні є основою для багатьох культових страв текс-мекс та північно-мексиканської кухні, включаючи:
Бурріто (Burritos): Страва, яка вимагає великої, гнучкої пшеничної тортильї.
Кесаділья (Quesadillas): Часто готуються з пшеничними тортильями для кращого плавлення сиру.
Таким чином, пшеничні тортильї є символом кулінарної гібридизації: це європейське зерно, приготоване за стародавньою мезоамериканською формою (тортильї), і є невід'ємною частиною кухні Північної Америки.