Інгредієнти :
- Фарш зі свинини – 500 г.;
- Часник - 3 зубчика;
- Картопля – 500 г.;
- Перець солодкий – 200 г.;
- Помідор – 200 г.;
- Цибуля – 150 г.;
- Сулугуні – 250 г.;
- Маса Харіна – 400 г.;
- Бульйон – 500-750 мл.;
- Сіль – 2 ч. л.;
- Мелений перець – ½ ч. ложки;
- Мелена цибуля – 1 ч. ложка;
- Мелений кмин – ½ ч. ложки;
- Копчена паприка – 2 ч. ложки;
- Мелений гуахільйо – 1 ч. ложка;
- Приправа для картоплі – 1 ч. ложка;
- Соус «Український» - 3 ст. ложки;
- Соняшникова олія – 3 ст. ложки.
Приготування:
Нарізаємо картоплю невеликим кубиком до 1 см, помідори, цибулю та солодкий перець.
Обсмажуємо на сковороді, додаємо ½ ч. ложки перцю, ½ ч. ложки солі та 1 ч. ложку приправи для картоплі, обсмажуємо до золотавого кольору. Картопля повинна бути хрумкою.
В розігріту сковороду додаємо 2 ст. ложки соняшникової олії, 500 г фаршу, обсмажуємо, додаємо 2 ч. ложки паприки, 1 ч. ложку гуахільйо, 1 ч. ложку меленої цибулі, ½ ч. ложки меленого кмину та 3 ст. ложки соусу «Український», перемішуємо до однорідності. Додаємо цибулю та солодкий перець, перемішуємо, готуємо до розм’якшення. Додаємо подрібнений часник, перемішуємо та готуємо хвилину. Додаємо помідори, готуємо поки вони не почнуть пускати сік. Вливаємо 250 мл бульйону та готуємо, поки бульйон не випарується. В самому кінці додаємо ½ ч. ложку солі.
Всипаємо картоплю, перемішуємо, накриваємо кришкою та залишаємо вичахати.
Змішуємо 400 г маса харіни та 1 ч. ложку солі. Потрохи зволожуємо бульйоном та вимішуємо – поки тісто не буде приставати до рук.
Розкачуємо до потрібного розміру, на половину тортил’ї додаємо начинку та тертий сир, складаємо тортил’ю навпіл та зліплюємо краї.
Розігріваємо олію до 175 °C. після чого смажимо в ній емпанадас. Верхню частину періодично поливаємо олією. Готуємо, до поки вони не підрум’яняться та не з’явиться золотаво-коричневий колір. Перевертаємо та таким же чином обсмажуємо з іншого боку. Викладаємо на ємність, застелену паперовими рушниками, щоб стікала зайва олія.
При подачі можна використовувати сметану, сальсу, капусту…
Смачного!
Емпанадас (Empanadas) — це невеликі наповнені пиріжки із тіста, запечені або смажені, чия історія є прикладом кулінарної подорожі, що охоплює континенти: від середньовічної Іспанії до Латинської Америки.
Етимологія: Назва походить від іспанського дієслова empanar, що означає "загортати (їжу) у хліб" або "покривати хлібом".
Арабський Вплив: Найбільш поширена теорія пов'язує емпанадас з Андалусією (південь Іспанії) та періодом панування маврів (арабів) з VIII по XIII століття. Арабська кухня мала подібні страви з начинками у тісті, як-от самбуса.
Перша Згадка: Найдавніша письмова згадка про рецепт емпанадас, схожих на сучасні, датується 1521 роком у каталонській кулінарній книзі (Llibre del Coch). Там описувалися пиріжки, начинені морепродуктами, що характерно для північного регіону Галісії (Іспанія), де емпанадас досі є великими пирогами, а не маленькими порційними пиріжками.
Епоха Колонізації: Іспанські та португальські колоністи привезли емпанадас до Латинської Америки у XVI столітті. Ця страва була ідеальною для тривалих подорожей завдяки своїй портативності та ситності.
Адаптація: У Новому Світі емпанадас набули своїх унікальних національних рис, адаптуючись до місцевих інгредієнтів:
Аргентина та Чилі: Традиційно фаршируються яловичиною, оливками та яйцями, готуються з пшеничного борошна.
Колумбія та Венесуела: Тісто часто готується з кукурудзяного борошна (на честь місцевих культур) і зазвичай смажиться у фритюрі.
Мексика: Можуть мати найрізноманітніші начинки — від солодких до пікантних (з сиром та перцем чилі).
Таким чином, емпанадас перетворилися з регіонального іспанського пирога на універсальну, національну страву, що стала символом латиноамериканської кухні.