Верещака

Інгредієнти :

-   Ребра свинячі – 500 г.;

-   Часник -  3 зубчика;

-   Цибуля – 2 шт.;

-   Сіль – 0,5 ч. ложки.;

-   Перець молотий – 0,5 ч. ложки;

-   Квас буряковий – 200 мл.;

-   Соняшникова олія – 2 ст. ложки;

-   Хліб білий – 1 шмат.

Приготування:

Ребра промиваємо, нарізаємо по кісточці на шматки. Солимо та перчимо з усіх боків. Викладаємо на розігріту пательню з 2 ст. ложками соняшникової олії та смажимо до золотавої скоринки, десь по 5 хвилин з кожного боку, потім додаємо нарізну пір’ям цибулю та смажимо до готовності цибулі. В кінці додаємо вичавлений часник.

Перекладаємо у ємність, в якій будемо тушкувати ребра, додаємо 200 мл.  бурякового квасу (ребра майже покриті квасом)  та ставимо до духовки при температурі 180 °С на 60-90 хвилин.

Викладаємо ребра на тарілку. Бульйон, що залишився, проціджуємо та переливаємо у каструлю, в якій будемо готувати соус.

Сушимо хліб на сухарі. Сухарі перетираємо на крихту (або використовуємо звичайні паніровочні). На 200 мл. бульйону додаємо 2 ст. ложки сухарів та випарюємо на великому вогні протягом 10 хвилин до згущування. Соус викладаємо на ребра.

Історія створення верещаки — традиційної української (а також білоруської та польської) страви, що являє собою тушковані в квасі свинячі реберця або шкварки з цибулею та спеціями, — сягає давніх часів. Це страва з багатим смаком і ароматом, тісно пов'язана з сільським побутом і традиціями заготівлі м'яса.

Ось основні аспекти історії створення верещаки:

1. Традиція заготівлі свинини:

• Верещака є прямим наслідком традиційного для сільського господарства заготівлі свинини, особливо восени, коли забивали свиней. Залишалися різні частини туші, які потребували способу тривалого зберігання або швидкого приготування. Реберця та шкварки були одними з таких продуктів.

2. Квас як основа для тушкування:

• Використання квасу як рідини для тушкування є характерною рисою багатьох традиційних східнослов'янських страв. Квас, продукт ферментації житнього борошна або інших зернових, був поширеним напоєм і водночас використовувався в кулінарії для надання стравам особливого кисло-солодкого смаку та м'якості.

3. Простота і доступність інгредієнтів:

• Верещака традиційно готувалася з простих і доступних інгредієнтів: свинячих реберців або шкварок, цибулі, сала (для смаження), квасу та базових спецій (перець, лавровий лист). Це робило страву популярною серед різних верств населення.

4. Відсутність точної дати виникнення:

• Як і багато традиційних народних страв, верещака не має конкретної дати виникнення або відомого автора. Її рецепт формувався поступово протягом століть, передаючись з покоління в покоління.

5. Регіональні варіації:

• Верещака поширена в Україні, Білорусі та Польщі, і в кожному регіоні можуть існувати свої нюанси приготування. Наприклад, можуть відрізнятися пропорції інгредієнтів, використовувані спеції або спосіб попередньої обробки м'яса.

6. Зв'язок з сільським побутом:

• Верещака була особливо популярною в сільській місцевості, де було розвинене свинарство і домашнє приготування квасу. Це була ситна та калорійна страва, яка добре підходила для важкої фізичної праці.

7. Згадки в літературі та фольклорі:

• Верещака згадується в українській, білоруській та польській літературі та фольклорі, що свідчить про її давнє походження та важливе місце в кулінарній культурі цих народів. Наприклад, вона може фігурувати в описах сільського життя, святкових трапез тощо.

Еволюція страви:

З часом рецепт верещаки міг зазнавати незначних змін, адаптуючись до наявних продуктів та кулінарних вподобань. Однак основні принципи приготування — тушкування свинини в квасі з цибулею та спеціями — залишалися незмінними.

Сьогодні:

Верещака і сьогодні залишається популярною стравою, особливо в сільській місцевості та серед шанувальників традиційної кухні. Її можна знайти в меню деяких ресторанів, що спеціалізуються на національній кухні.

Таким чином, історія створення верещаки тісно пов'язана з традиційним сільським господарством, наявністю доступних інгредієнтів та кулінарними традиціями східних слов'ян. Це страва, що увібрала в себе досвід багатьох поколінь і продовжує радувати своїм насиченим смаком.