Буріто

Інгредієнти :

-  Рис – 100 г.;

-  Цибуля – 2 шт. (350г);

-  Соняшникова олія – 5 ст. ложок;

-  Вода – в співвідношенні 1:1,5 до рису;

-  Сіль – 1,5 ч. ложки;

-  Лайм – 1шт.;

-  Кінза – 10 г.;

-  Часник – 3 зубчика;

-  Квасоля готова - 150 г.;

-  Свинина (ошийок) – 400г.;

-  Перець чилі – 1 шт.;

-  Копчена парика – 2 ч. ложки;

-  Часник гранульований – 2 ч. ложки;

-  Мелений коріандр – 2 ч. ложки;

-  Мелений кмин – ½ ч. ложки;

-  Соус «Український» - 4 ст. ложки;

-  Листи тортіл’ї – 4 шт.;

-  Моцарела – 100 г.;

-  Салат «айсберг» - 2-3 листки.

Для соусу:

-  Сметана – 4 ст. ложки;

-  Майонез – 4 ст. ложки;

-  Часник – 1 зубчик;

-  Сік лайму – ½  ст. ложки;

-  Паприка копчена – 1 ч. ложка;

-  Сіль – за смаком.

Для сальси:

-  Помідори – 150 г.;

-  Цибуля – 50 г.;

-  Кетчуп «Український» - 2 ст. ложки;

-  Кінза – 5 г.;

-  Чорний перець – ¼ ч. ложки;

-  Сіль – за смаком.

Приготування:

Попередньо замочуємо квасолю на ніч, потім доводимо до кипіння та варимо 50-60 хвилин. Також можна використовувати консервовану.

Нарізаємо цибулю невеликим кубиком, ділимо на три частини по 100г. та одну на 50г. М'ясо перекручуємо на найбільшій сіточці. Часник подрібнюємо, гострий перець нарізаємо кружальцями. Кінзу подрібнюємо та салат нарізаємо невеликими смужками.

Промиваємо рис до прозорості води, обсмажуємо його з цибулею на розігрітій пательні 3 хвилини, після чого додаємо воду у співвідношенні 1:1,5 до рису, додаємо ½ ч. ложки солі та варимо до готовності (15-20 хвилин). Відставляємо та як трохи охолоне, додаємо в нього 5г подрібненої кінзи та ½ ст. ложки соку лайму.  

Обсмажуємо до карамелізації 100г. цибулі, додаємо 3 подрібнених зубчика часнику та квасолю, додаємо трохи рідини з квасолі та тушкуємо до випарювання рідини в кінці додаємо дрібку солі. Відставляємо.

В блендері до однорідності змішуємо по 4 ст. ложки сметани та майонезу, 1 зубчик часнику, 1 ч. ложку копченої паприки, ½ ст. ложки соку та сіль за смаком, ставимо охолонути.

Обсмажуємо 100г. цибулі, додаємо фарш, смажимо до гарного золотавого кольору, додаємо гострий перець, 2 ч. ложки копченої паприки, 2 ч. ложки гранульованого часнику, 2 ч. ложки меленого коріандру, ½ ч. ложки меленого кмину, ½ ч. ложки солі, перемішуємо та додаємо 4 ст. ложки соусу та ще тушкуємо приблизно хвилину.

Для сальси змішуємо нарізаний кубиком помідор, 50г. цибулі, 5г. кінзи, 2 ст. ложки соусу «Український», ¼ ч. ложки чорного перцю та сіль за смаком.

На тортил’ю викладаємо рис, квасолю, фарш, сальсу, посипаємо натерту моцарелу та поливаємо соусом. Згортаємо боки майже до начинки, та закручуємо буріто з низу вверх.

Також при подачі можна обсмажити на грилі та подавати з соусом.

Історія створення буріто, як і багатьох популярних страв, є дещо розмитою та оповитою різними історіями та легендами. Проте, можна виділити кілька ключових версій та етапів його становлення:

Ранні згадки та ймовірні попередники:

• Вважається, що подібні страви, де начинка загортається в тортилью, існували в Мексиці вже давно. Тортилья сама по собі є стародавнім винаходом, і її використання для загортання їжі було цілком логічним.

• У сільських районах Мексики було поширене загортання різних інгредієнтів у великі пшеничні тортильї для зручного транспортування та вживання під час роботи в полі. Ці ранні форми могли бути попередниками сучасного буріто.

Легенда про "Бурріто" в Чіуауа:

• Одна з найпопулярніших історій пов'язує виникнення назви "буріто" з Хуаном Мендесом, продавцем їжі в Чіуауа на початку XX століття, під час Мексиканської революції. За легендою, Мендес продавав загорнуту в тортильї їжу, щоб її було зручно носити та їсти. Його називали "Ель Бурріто" (маленький ослик), оскільки він використовував ослика для перевезення свого візка з їжею. Згодом страва, яку він продавав, нібито отримала цю назву.

Поява в Сполучених Штатах:

• На початку XX століття буріто почали з'являтися в меню мексиканських ресторанів у Сполучених Штатах, особливо в Каліфорнії.

• Одним із ранніх і відомих прикладів є ресторан El Cholo Spanish Cafe в Лос-Анджелесі, який з 1920-х років пропонував страву під назвою "буріто". Однак, це був дещо інший варіант, ніж сучасні великі буріто, і більше нагадував енчіладу.

Розвиток та різноманітність:

• Сучасний, великий буріто, яким ми його знаємо сьогодні, з великою кількістю начинки, ймовірно, набув популярності в 1930-1940-х роках у робітничих районах Каліфорнії та інших південно-західних штатів. Він став зручним та ситним обідом для фермерів та будівельників.

• З часом з'явилося безліч регіональних варіацій буріто. Наприклад, San Francisco Mission Burrito (також відомий як "mission-style burrito") відрізняється своїм великим розміром, додаванням рису та квасолі всередину, а також часто сметани та гуакамоле.

• Інші стилі, такі як California Burrito, часто включають картоплю фрі, а Carne Asada Burrito робиться з маринованою смаженою яловичиною.

Глобальна популярність:

• У другій половині XX століття буріто став надзвичайно популярним у Сполучених Штатах, а потім поширився по всьому світу завдяки своїй універсальності, ситності та можливості адаптації під різні смаки.

Таким чином, історія створення буріто є поєднанням давніх мексиканських традицій загортання їжі в тортильї, ймовірних місцевих винаходів, таких як історія про "Ель Бурріто", та еволюції страви в Сполучених Штатах, де вона набула сучасних форм та незліченних варіацій. Це страва, яка продовжує розвиватися та адаптуватися до різних кулінарних культур.