Флаутас

Інгредієнти :

-  Свинина (ошийок) – 300 г.;

-  Тортильї – 6 шт.;

-  Кінза – 3-4 гілочки;

-  Помідори – 300 г.;

-  Цибуля – 1 шт.;

-  Часник – 4 зубчики;

-  Сулугуні – 2 палички;

-  Халапеньо – за смаком;

-  Мелений кмин – ½ ч. ложки;

-  Мелений гуахільйо – 1 ч. ложка;

-  Рослинна олія – 200 мл.;

-  Вода – 1 ½ літра;

-  Лавровий лист – 1шт.;

-  Мелений перець – ½ ч. ложки;

-  Сіль – 1 ч. ложка.

Приготування:

М'ясо нарізаємо великими шматками. Посипаємо ½ ч. ложки солі та ½ ч. ложки меленого перцю. В ємність, де будемо тушкувати м'ясо, додаємо 2 ст. ложки рослинної олії, обсмажуємо м'ясо з двох сторін до золотавого кольору приблизно по 4 хвилини. Заливаємо водою так, щоб м’ясо повністю було покрито. Додаємо пучок кінзи, ½ цибулини, 2 розчавлені зубчики часнику. Накриваємо кришкою та готуємо 2 години на повільному вогні.

Приготування сальси: на деко викладаємо розрізаний дольками помідор, розібрану чверть цибулини, зубчик часнику та перець халапеньо. Змащуємо олією та відправляємо у розігріту до 200 °C градусів духовку на 20 хвилин.

Перекладаємо печені помідори, цибулю, очищений часник та халапеньо до блендеру. Перебиваємо до однорідного стану. Додаємо дрібку солі та перемішуємо.

Виймаємо м'ясо з бульйону, за допомогою виделок розриваємо на волокна.

В розігріту сковороду додаємо 2 ст. ложки олії, всипаємо ¼ нарізану кубиком цибулину, як розм’якшиться, додаємо 1 подрібнений зубчик часнику, перемішуємо. Додаємо 1 ч. ложку меленого гуахільйо та ½ ч. ложки меленого кмину, перемішуємо та готуємо 1 хвилину. Додаємо нарізаний кубиком помідор, перемішуємо та готуємо, поки помідор не пустить соки. Всипаємо порване м'ясо та готуємо близько 3 хвилин. Додаємо ½ ч. ложки солі. Перемішуємо. Вимикаємо вогонь, даємо трохи охолонути.

Сулугуні розриваємо на волокна.

В тортилью накладаємо м’ясну начинку, додаємо порваний сир сулугуні та загортаємо в трубочку. Для зручності, щоб вона не розгорталася, закріплюємо зубочисткою, та додаємо таким чином ще одну тортилью. І так далі.

Розігріваємо на сковороді 150 мл олії до 180 °C. Викладаємо флаутас та обсмажуємо до золотавого кольору з обох сторін (приблизно по 40 секунд).

При подачі додаємо трохи сметани, нарізану молоду капусту та приправляємо сальсою.

Смачного!

Історія флаутас (Flautas) та тахітос (Taquitos) — це захоплива розповідь про те, як традиційний мексиканський «вуличний перекус» пройшов шлях від давніх сімейних кухонь до культової страви ресторанів по обидва боки кордону США та Мексики.

Хоча сьогодні ці назви нерідко використовують як синоніми, історія кожного з цих хрумких трубочок має власні регіональні та технологічні особливості.

1. Етимологія та давнє коріння

Обидві страви базуються на найдавнішій мексиканській традиції загортати начинку в тортилью (що робилося ще ацтеками). Проте термінологія та форма з'явилися пізніше:

• Flautas (іспанською «флейти») — отримали свою назву за довгу, тонку, циліндричну форму, яка зовні дійсно нагадує музичний інструмент.

• Taquitos (буквально «маленькі тако») — це зменшувальна форма від слова taco, що вказує на менший, компактніший розмір страви.

Головна кулінарна ідея обох страв — це запечатування начинки (тушкованої свинини, подрібненої курки або яловичини) всередині згорнутої тортильї з наступним обсмажуванням у гарячій олії (fritura) до золотистого хрускоту.

2. У чому принципова різниця: Флаутас проти Тахітос?

Історично та регіонально ці дві страви розрізняються за трьома основними параметрами:

Flautas (Флаутас) - Традиційно готуються з пшеничної тортильї (особливо на півночі Мексики) або з великої кукурудзяної. Довші, дужче витягнуті та тонкі.

Taquitos (Тахітос) - Готуються виключно з кукурудзяної тортильї (часто з жовтої або білої маси). Коротші, більш товсті та компактні.

3. Легенда про винайдення "Taquito" в США

Хоча згорнуті та обсмажені тако існували в Мексиці століттями, американська історія та популярність Taquitos тісно пов'язана з конкретною особистістю та містом Сан-Дієго (Каліфорнія).

У 1940-х роках мексиканський іммігрант Ральф Пескеро-старший (Ralph Pesqueira Sr.), власник невеликої фабрики з виробництва тортилій El Indio у Сан-Дієго, помітив, що робітники з сусіднього суднобудівного заводу шукають швидкий, ситний і зручний обід, який можна їсти на ходу без використання виделок та тарілок.

Його дружина запропонувала згортати кукурудзяні тортильї з начинкою з яловичини, скріплювати їх зубочисткою та обсмажувати у глибокому фритюрі. Страва мала колосальний успіх. El Indio вважається першим закладом, який масово популяризував термін «Taquito» в США та зробив його культовим фастфудом.